Наукові напрями: мемуаристика
Мемуаристика (від франц. memoires - спогади) - 1) різновид документальної літератури або літ. жанр, який містить публіцистичний чи хронікальний виклад учасника суспільно-політ., громад., літ., мистецького, військ. чи повсякденного життя про події, особистості, процеси, явища та ін., сучасником яких він був, або їхній переказ на основі відомостей, одержаних від очевидців та ін. осіб (див. Мемуари); 2) спеціальна історична дисципліна (галузь), яка вивчає мемуари як комплекс джерел історичних, зокрема евристичний пошук, класифікацію та методологічні засади публікації споминів, вірогідність та репрезентативність поданої в них інформації, техніку й методику її верифікації, використання в істор. реконструкціях і інтерпретаціях тощо.
Первісно М. сприймалася як певний масив літератури, який розглядали в загальному чи груповому контекстах завдяки спільному досвіду мемуаристів (службовому, військовому), себто середовищу їхнього побутування, типовим сюжетним лініям, рефлексіям тощо. Поступово усвідомлення мемуарів як певного соціокультурного явища й інтелектуального продукту привело до становлення, власне, М. як наукової дисципліни. Вважають, що інституціоналізація М. відбулася протягом 2-ї пол. 19 - поч. 20 ст., коли були вироблені мірила вартості, критики, класифікації й верифікації мемуарів, а також відповідні приписи камеральної й едиційної археографії щодо їхнього вивчення та публікації.
Від етапу формування М. як дисципліни засадною проблемою у вивченні мемуарів є чітке розрізнення між "достовірним" та "вигаданим", суб'єктивним і об'єктивним, приватним і пуб-лічним, професійним та буденним, одиничним і загальним, своїм та чужим, зовнішнім і внутрішнім у викладі мемуариста, зокрема проникнення до психології його творчості тощо.
За рад. доби побутувало 2 підходи до історико-джерелознавчого вивчення М.: 1) утилітарно-прагматичний, який розглядав мемуари виключно як носії певної інформації; 2) комплексний, який був скерований на вивчення власної історії спогадів як пам'яток сусп. думки в контексті соціокульт. та соціально-психологічного середовища їхнього створення. Останній підхід поширився на теренах рад. соціогуманітаристики впродовж 1960-70-х рр.
Традиційні процедури та методи М. передбачають з'ясування авторства чи атрибуцію відповідного джерела (походження, час та місце творення), окреслення світосприйняття та поглядів мемуариста, рівня наближеності до описуваних подій (відомості з "перших" чи "других" рук), ступеня компетентності й логічності суджень, спостережень, коментарів та узагальнень, осягнення психологічного забарвлення вражень й авторської експресії, спонукальних мотивів мемуарної творчості, вивчення архітектоніки, видової, жанрової та стилістичної належності твору, текстологічного і компаративного аналізу тексту, виокремлення певних смислових фрагментів, осмислення інформаційного потенціалу, рівня достовірності, зокрема вирізнення кола доступних джерел тощо.
У сучасній історичній науці мемуари вивчаються з методологічної перспективи в межах дихотомічної проблематики "образ свого" - "образ іншого", а також з обсягу проблем ментальностей, етнічних та соціальних стереотипів, міфів, семантичного, етнопсихологічного та етносоціологічного аналізу, формацій історії пам'яті тощо. Зокрема, застосовуються спец. методики для вилучення суб'єктивних суджень чи ціннісних настанов, які зумовлені становими, расовими, реліг., етнічними, авто- та гетеростереотипами, впроваджуються новітні верифікаційні процедури та ін. Заразом аналізується жанрова та стильова природа мемуарів, зокрема, спомини вивчаються як своєрідний метатекст к-ри, метажанр соціогуманітаристики чи его-текст конкретної особистості тощо.
Нині проблеми української М. розробляє чимало вчених, зокрема С.Білокінь, І.Войцехівська, Я.Дашкевич, С.Макарчук, А.Малик, Н.Миронець, Р.Пиріг, Г.Стрельський, М.Федунь та ряд ін.
Вважають, що первісні витоки укр. М. як жанру сягають ще часів Київської Русі. Укр. М. козацько-гетьман. доби (16 - серед. 18 ст.) як масив літератури представлена численними творами, в яких висвітлюються військово-політ. події, становище окремих станів, торг. та госп. взаємини, церк. справи, паломництва до святих місць і подорожі до ін. країн, особисті військ. пригоди мемуаристів та ін. Тоді ж формуються загальні церковні та світські канони М., зокрема автобіографічні мотиви, калейдоскопічна рефлексія подій, очевидцем і учасником яких був мемуарист тощо. Істотно розширюється соціальне представництво авторів тогочасних споминів та діаріушів: церк. ієрархи, воєначальники, дипломати, міщани, купці, шляхтичі, митці та ін. М. цього періоду представлена творами ігумена Свято-Симеонівського монастиря в Бресті (нині місто в Білорусі) Афанасія (Филипповича; Памятники полемической литературы в западной Руси, т. 1. СПб., 1878), київ. міщанина Б.Балики ("Киевская старина", 1882, № 7), білгородського єпископа Йоасафа (Горленка; Святитель Иоасаф Горленко, епископ белгородский и обоянский (1705-1754 гг.): материалы для биографии, т. 1, ч. 1. К., 1907), мандрівника та художника В.Григоровича-Барського (СПб., 1885-87), волинського шляхтича Й.Єрлича (Warszawa, 1853), козац. полковника та дипломата С.Мужиловського ("Україна", 1914, № 2), гетьмана П.Орлика (Праці українського наукового інституту, т. 17. Варшава, 1936; Harvard Library of Early Ukrainian Literature, texts, vol. 5-6. Cambridge, 1988-89), барського старости Б.Претвича (Запоріжжя, 1997), митрополита Димитрія Ростовського ("Древняя российская вивлиофика", 1895, т. 3, № 6) та ряду ін. авторів.
Наприкінці 18 - у 1-й пол. 19 ст. обсяги М. як масиву літератури суттєво зросли, зокрема, специфікувалася видова природа мемуарів, ширилися їхні різновиди, підвищилася їхня роль у фіксації сусп., культ. та інтелектуальних практик. Численними творами репрезентована й укр. М. 2-ї пол. 18 - поч. 19 ст., у т. ч. записками журналіста та петерб. бібліотекаря М.Антоновського ("Русский архив", 1885, кн. 1, вып. 2), архіпресвітера луцької катол. капітули Ф.Бродовича ("Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете" (М.), 1868, кн. 3-4; 1869, кн. 1-2), холмського єпископа П.Важинського ("Przeglad archeologiczny", 1882, t. 1), письменника Г.Винського (СПб., 1914), запорожця М.Коржа ("Журнал Министерства народного просвещения", 1838, № 6; 1839, № 2), погарського підкоморія С.Лашкевича ("Киевская старина", 1887, № 12), історика та етнографа В.Ломиковського ("Киевская старина", 1895, № 11), історика й перекладача С.Лукомського ("Киевская старина", 1890, № 9), майора С.Пишчевича ("Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете" (М.), 1881, кн. 4; 1882, кн. 2; 1883, кн. 2) та його сина О.Пишчевича (М., 1885), черніг. губернського предводителя дворянства А.Полетики ("Сын Отечества", 1843, № 3), професора Харків. ун-ту І.Тимківського ("Москвитянин", 1852, кн. 17-18, 20), мандрівного священика І.Турчиновського ("Киевская старина", 1885, № 2), професора та ректора Київ. академії І.Фальковського ("Труды Киевской духовной академии", 1907, т. 7) та ряду ін.
Багато подій укр. історії, особливо з обсягу пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби, висвітлено в польс. мемуаристиці: "Diariusz drogi do Wojska Zaporozkiego" (Zbior pamietnikow historycznych o dawniej Polsce, t. 4. Warszawa, 1822), "Zbior pamietnikow historycznych o dawniej Polsce" (Warszawa, 1830, t. 5), "Pamiatki Albrychta Stanislawa x. Radziwilla kanclerza W. ks. Litewskiego" (Poznan, 1839. t. 1), "Diarjusz moskiewskiej wojny w W. Ks. Litewskim przez Pawla Sapiehe hetmana W.L. wraz z p. Czarnieckim wojew. ruskim 1660" (Podgorski Pamietniki dzieje polski w. 17. Wroclaw, 1840), "Podroze i wyprawy wojenne Maks. Wirtembergskiego w Polsce, w Litwie, na Rusi i na Ukrainie 1703-1709" ("Tygodnik literacki", 1848, № 46-52), "Pamietniki o wyprawie chocimskiej r. 1621" (Krakow, 1853), "Wyprawa na hajdamakow: z pamietnikow p. starosty Zakrzewskiego" ("Dziennik literacki", 1857, t. 2), "Pamietniki towarzysza choragwi Wlad. Myszkowskiego od r. 1646 do r. 1667" (Krakow, 1858), "Pamietniki historyczne do wyjasnenia spraw publicznych w Polsce 17 w. poslugujacze" (Wilno, 1859), "Jakuba Michalwskiego, wojskiego lubelskiego, a pozniej kasztelana bielskiego, ksiega pamietnicza" (Krakow, 1864), "Ksiega pamietnicza majora A.Ptaszynskiego" (Krako`w, 1881), "Stanislawa Oswecima diariusz 1643-1651 rr. - Scriptores rerum polonicarum" (Krakow, 1907. T. 19), "Dwa pamietniki z XVII w. Jana Cedrowskiego i Jana Floriana Drobysza Tuszynskiego" (Krakow, 1954), "Pamietniki Samuela i Boguslawa Kazimierza Maskiewiczow" (Wroclaw, 1961), "Diariusz ekspedyciei Zborowskiej" ("Przegad wschodni", 1991, № 4) та низці ін.
Цінні відомості з історії України містять також подорожні мемуари іноземців, які з тих чи ін. причин перебували на укр. землях. Записки чужоземних мандрівників досліджувалися в спец. студіях ряду укр. дослідників (В.Антонович, І.Борщак, О.Вінтоняк, Я.Дашкевич, Д.Дорошенко, В.Кордт, Ю.Мицик, В.Січинський та ін.). Упродовж 19 ст. відбуваються формування жанрових меж М. та її професійно-фахова диференціація відповідно до провідних сфер діяльності мемуаристів, що спричинило специфіку і особливості інформації, поданої в споминах, яка здебільшого використовується в дослідженнях з певною провідною проблематикою або в студіях з конкретним дисциплінарним профілем.
Окрему групу в укр. М. становлять спогади учасників суспільно-політ. рухів 19 - поч. 20 ст. та осіб, наближених до них, у т. ч. мемуари І.Горбачевського (М., 1963), В.Дебагорія-Мокрієвича (М.-Л., 1930. Т. 1-2), С.Капніст-Скалон (Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820-х годов, т. 1. М., 1931), М.Лорера (М., 1931), М.Муравйова-Апостола ("Русский архив", 1871, кн. 6), М.Фроленка ("Былое", 1906, № 2; 1907, № 1; "Минувшие годы", 1908, № 5-6/7) та ряду ін.
Великий інтерес являють собою мемуари укр. учених: автобіографії М.Андрусяка (Дрогобицький краєзнавчий збірник, т. 4. Дрогобич, 2000), В.Антоновича ("Літературно-науковий вістник", 1908, т. 43, кн. 7-9), Д.Багалія (Юбілейний збірник на пошану акад. Д.І.Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятидесятих роковин наукової діяльності, т. 1. К., 1927), М.Возняка (Академік М.Возняк і розвиток української національної культури. Львів, 1990), М.Грушевського (дві - 1906 та К., 1926), М.Драгоманова (Михайло Петрович Драгоманов, 1841-1895: Его юбилей, смерть, автобіографія і спис творів. Львів, 1896.), М.Костомарова (Литературное наследие. Автобиография. СПб., 1890), М.Максимовича ("Киевская старина", 1904, № 4), М.Мурзакевича (СПб., 1886), Я.Новицького ("Україна", 1925, № 6) та ін.; щоденники О.Бодянського ("Исторический вестник", 1913, № 8), М.Грушевського (К., 1997), О.Кістяківського (К., 1994-95. Т. 1-2), П.Куліша (К., 1993), М.Маркевича (неопубл.), А.Скальковського (СПб., 1906) та ін.; записки М.Василенка ("Український історик", 1966, № 3/4; 1988, № 1/4; 1989, № 1/3; № 4; 1990, № 1/4.), Макс.Ковалевського (История и историки: Историографический ежегодник. 1973. М., 1975), М.І.Петрова ("Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки і культури", 1997, т. 1), В.Піскорського (История и историки: Историографический ежегодник. 1979. М., 1982), В.Щербини (Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца, кн. 21, вып. 1-2. К., 1909) та низка ін.
Виняткове місце в укр. мемуаристиці 19 ст. посідають "Журнал" (Щоденник) та "Автобіографія" Т.Шевченка, які є важливими джерелами з обсягу шевченкознавства, суспільно-політ. думки та інтелектуальної історії 19 ст.
Цінні відомості представлені в щоденнику громад. діяча і мецената Г.Ґалаґана (За сто літ, кн. 5. К., 1930), записках педагогів Ол.Барвінського (Львів, 1912-13), С.Ліндфорс-Русової (див. С.Русова; За сто літ, кн. 2-3. К., 1928), І.Сбитнева ("Киевская старина", 1884, № 2-5), педагога та історика М.Стороженка (К., 2005), громадського діяча Є.Чикаленка (Львів, 1925-26) та ряду ін.
Значною кількістю творів представлена М. поч. 20 ст. та доби національно-визвол. змагань, у т. ч. споминами педагога та земського діяча В.Андрієвського (Львів, 1938), бібліографа та книгознавця Л.Биковського (Мюнхен, 1971), протоієрея П.Білона (Пітсбурґ, 1952), ученого В.Вернадського (Україна. Наука і культура: Щорічник, вип. 22. К., 1988), письменника та політ. діяча В.Винниченка (К.-Відень, 1920), публіциста і політика Д.Донцова (Торонто, 1958), історика Д.Дорошенка (Львів, 1923-24; Вінніпег, 1949), командира бойової групи січових стрільців О.Думіна (псевд. - А.Крезуб; "Літературно-науковий вістник", 1928, т. 95, кн. 1, 3-4; 1932, т. 108, кн. 2-4; т. 109, кн. 6), політ. та громад. діяча А.Жука (Календар "Дніпро" на 1935 рік. Львів, 1934), шевченкознавця П.Зайцева (Блумберг, 1949), генерал-полковника В.Зелинського (Берлін, 1938), дипломата В.Кедровського (Вінніпег, 1967), автобіографією історика І.Крип'якевича (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 8. Львів, 2001), громад. діяча В.Леонтовича (З минулого: Збірник, т. 1. Варшава, 1938), політика та громад. діяча І.П.Мазепи (б/м, 1950-51; пе-ревид. - К., 2003), публіциста І.Майстренка (Едмонтон, 1985), адвоката та громад. діяча І.Макуха (Детройт, 1958), громад. діяча та політика Б.Мартоса ("Український історик", 1966, № 1/2), ватажка сел. повстанського руху Н.Махна (Париж, 1929-37. Кн. 1-3), журналіста і публіциста О.Назарука (Відень, 1920), генерал-хорунжого В.Петріва (Львів, 1927-31), історика, етнографа та письменника В.Петрова ("Хроніка 2000: Наш край", 1993, № 1/2), історика Н.Полонської-Василенко ("Український історик", 1988, № 1/4; 1989, № 1/3; 1994, № 1/4; 1995, № 1/4), історика та архівіста В.Романовського (Alma Mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917-1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 1. К., 2000), подільського губернського комісара В.Приходька (Львів, 1931), полк. С.Самійленка (Нью-Йорк, 1958), гетьмана П.Скоропадського (Ки-їв-Філадельфія, 1995), педагога та громад. діяча О.Степанівної (Львів, 1943), перекладачки Н.Суровцової (К., 1996), ученого в галузі механіки та опору матеріалів Ст.Тимошенка (Париж, 1963), дипломата, графа М.Тишкевича ("Літературно-науковий вістник", 1928, т. 95, кн. 3; т. 96, кн. 5, 7/8; т. 97, кн. 9; 1929, т. 98, кн. 3; т. 100, кн. 9), видавця Ю.Тищенка (К., 1997), дипломата й історика Я.Токаржевського-Карашевича ("Визвольний шлях", 1952, № 7), генерал-хорунжого Ю.Тютюнника ("Літературно-науковий вістник", 1922, т. 76, кн. 2/3; 1923, т. 79, кн. 1, 3-4), політика і металурга І.Фещенка-Чопівського (Житомир, 1992), адвоката та публіциста Л.Цегельського (Нью-Йорк-Філадельфія, 1960), публіциста та соціолога М.Шаповала (Нью-Йорк, 1956-58), політ. діяча О.Шульгина ("Українська літературна газета" (Мюнхен), 1957, № 22-30; 1958, № 31-42; 1959, № 43-51; 1960, № 58), етнолога й археолога В.Щербаківського ("Визвольний шлях", 1962, № 3-12), лікаря В.Щуровського ("Літературно-науковий вістник", 1925, т. 86, кн. 3); щоденниками В.Винниченка (Едмонтон-Нью-Йорк, 1980, 1983. Т. 1-2) та Є.Чикаленка (Львів, 1931) та ін. Певне місце займає рад. М., зокрема записки В.Затонського ("Літопис революції", 1929, № 4-6; 1930, № 5), О.Шліхтера ("Літопис революції", 1928, № 2) та ін.
Рад. доба в Україні у міжвоєн. період (1920-30-ті рр.) представлена в спогадах актора та режисера Й.Гірняка (Нью-Йорк, 1982), історика В.Дубровського (Український збірник, кн. 10. Мюнхен, 1957; Нью-Йорк, 1965), історика права Л.Окіншевича (Львів, 1996), журналіста І.Німчука (б/м, 1950), історика С.Підгайного (б/м, 1949), громад. діяча Р.Суслика (б/м, 1951); щоденниках академіків ВУАН М.Василенка ("Вісник АН УРСР", 1991, № 2), С.О.Єфремова (К., 1997) та М.Слабченка ("Київська старовина", 1992, № 2; Заруба В. Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині. Дніпропетровськ, 2005), письменника А.Любченка (Львів-Нью-Йорк, 1999) та ін.
Друга світова війна та військово-політ. події навколо неї широко висвітлені у споминах журналіста та письменника М.Бажанського (Ашаффенбург, 1946), бібліографа Л.Биковського ("Визвольний шлях", 1963, № 1-4, 7), ректора Київського політех. ін-ту, проф. М.Величківського ("Визвольний шлях", 1965, № 1-10), історика П.Грицака (Мюнхен, 1959), вчительки О.Костюк (На зов Києва. К., 1993), ген. М.Капустянського (На зов Києва. К., 1993), історика Б.Крупницького (Україна. Париж, 1950. № 4), священика о. І.Нагаєвського (Торонто, 1985), адвоката та політичного діяча К.Паньківського (Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1983) прозаїка У.Самчука (Вінніпег, 1980), історика Л.Шанковського ("Визвольний шлях", 1985, № 7-9) та ін. Значну кількість творів нараховує рад. М. II світ. війни, зокрема партизан. М.: спогади П.Вершигори (К., 1946-47), С.Ковпака (К., 1962), О.Сабурова (Львів-К., 1953-69) О.Федорова (К., 1968) та багатьох ін.
Повоєнна М. представлена численними творами укр. емігрантів, зокрема споминами літературознавця Г.Костюка (Едмонтон, 1987), географа та енциклопедиста В.Кубійовича (Париж-Мюнхен, 1975, 1985), історика О.Оглоблина (Нью-Йорк, 1977), славіста-мовознавця Ю.Шевельова (Х.-Нью-Йорк, 2001) та низкою ін.
Цікаві відомості репрезентовані у повоєн. рад. М., у т. ч. у споминах історика В.Голобуцького ("История СССР", 1966, № 3), а також у його неопубл. спогадах ("З минувшини: Оповідання мого сучасника", уривки з яких уміщені у біобібліографії В.Голобуцького. К., 2006), письменника Ю.Мартича (К., 1960), письменника та літературознавця М.Рудницького (К., 1958-64), щоденнику кінорежисера та митця О.Довженка (Твори, т. 5. К., 1985) та багатьох ін.
Протягом 1990-2000-х рр. до наук. обігу в Україні ввійшла М. учасників дисидентського руху в СРСР (див. Дисидентські (опозиційні) рухи 1960-1980-х років в Україні), яка представлена спогадами поета М.Горбаля (К., 2001), генерал-майора П.Григоренка (Нью-Йорк, 1981), журналіста В.Овсієнка (К., 1996), письменника М.Руденка (К.-Едмонтон- Торонто, 1998), педагога Н.Світличної ("Бахмутський шлях", 2005, № 1-2) та ін. Водночас доба Рад. України висвітлюється в низці мемуарів, виданих упродовж 1990-2000-х рр., зокрема історика С.Білоконя (Біла Церква, 2006), парт. діяча П.Шелеста (К., 2003) та ряду інших.
Літ.: Кондратович Ф. Задунайская Сечь: по местным воспоминаниям и рассказам. К., 1893; Кревецький І. Українська мемуаристика, її стан і значення. Кам'янець-Подільський, 1919; Кревецький І., Назарук О. Як писати мемуари: Пояснення і практичні вказівки. Кам'янець-Подільський, 1919; Їх же. Українська мемуаристика. Львів, 1923; Крип'якевич І.П. Мемуари українців XVI-XVII ст. "Стара Україна" (Львів), 1924, № 9/10; Кордт В. Чужоземні подорожі по Східній Україні до 1700 р. К., 1926; Doroschenko D. Die Ukraine und ihre Geschichte im Lichte der westeuropaischen Literatur des XVIII und der ersten Halfte des XIX Jhs. В кн.: Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin, bd 1. Berlin, 1927; Революция на Украине по мемуарам белых. М.-Л., 1930; Borschak E. L'Ukraine dans la litterature de l'Europe occidentale. Paris, 1935; Січинський В. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. Прага, 1937; Іван Франко у спогадах сучасників. Львів, 1956; Спогади про Шевченка. К., 1958; Костенко А.І. Шевченко в мемуарах. К., 1965; Зайцев В.М., Слабеєв І.С. Україна кінця XVI - першої половини XVII ст. в описах і мемуарах іноземців. "УІЖ", 1966, № 8; Шпитковський І. Мемуари з історії гайдамацького руху на Україні. "Архіви України", 1966, № 5; Голубцов В.С. Мемуары как источник по истории советского общества. М., 1970; Храбан Г.Ю. Мемуари як історіографічне джерело вивчення народно-визвольного повстання 1768 р. В кн.: Коліївщина: 1768 р. К., 1970; Спогади про Лесю Українку. К., 1971; Руссев Е.М. У истоков молдавской мемуаристики. "Кодры", 1972, № 6; Санцевич А.В. Спогади як джерело з історії Української РСР (1945-1971 рр.). "Архіви України", 1972, № 2; Бушканец Е.Г. Мемуарные источники: Учебное пособие. Казань, 1975; Стрельский Г.В. Мемуары как источник изучения истории Великого Октября на Украине. К., 1978; Горобець В.Й. Лексика історико-мемуарної прози першої половини XVIII ст. К., 1979; Тартаковский А.Г. 1812 год и русская мемуаристика: Опыт источниковедческого изучения. М., 1980; Його ж. Русская мемуаристика XVIII - первой половины ХIX в.: От рукописи к книге. М., 1991; Специальные исторические дисциплины: Учебное пособие. К., 1992; Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland. Neun Jahrhunderte Deutsch-Ukrainischer Beziehungen. Munchen, 1994; Борисенко В. Україна середини XVII ст. у спогадах сучасників. "Київська старовина", 1995, № 4; Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. Львів-Мюнхен, 1995; Чекунова А.Е. Русское мемуарное наследие второй половины XVII - XVIII в.: Опыт источниковедческого анализа. М., 1995; Тартаковский А.Г. Русская мемуаристика и историческое сознание XIX в. М., 1997; Малик А.О. Мемуари як джерело до історії української революції (березень 1917 - квітень 1918 рр.): Автореферат дис. ... канд. істор. наук. Львів, 1999; Минц С.С. Российская мемуаристика последней трети XVIII - первой трети XIX в. в контексте историко-психологического исследования: Автореферат дис. ... д-ра истор. наук. М., 2000; Alma Mater: Університет Св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917-1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 1-2. К., 2000-01; Зайцева З. Спогади як джерело вивчення українського наукового руху кінця ХIХ - початку ХХ ст. (історіографія проблеми). В кн.: Історіографічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць на пошану вченого-історика, доктора історичних наук, професора Р.Г. Симоненка, вип. 11. К., 2002; Іващенко В.Ю. Мемуари професорів та студентів з історії Харківського університету IХ - початку ХХ століття: Автореферат дис. ... канд. істор. наук. Дніпропетровськ, 2004; Кириллова Е.Л. Мемуаристика как метажанр и ее жанровые модификации. (на материале мемуарной прозы русского зарубежья первой волны): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Владивосток, 2004; Гажа Т.П. Українська літературна мемуаристика другої половини XX століття: становлення об'єктного і суб'єктного типів: Дис. ... канд. філол. наук. Х., 2005; Колесникова Л.А. Историко-революционная мемуаристика (1917 -1935 гг.) как массовый источник по истории русских революций (методика количественного анализа): Автореферат дис. ... д-ра истор. наук. М., 2005; Мишуков О.В. Русская мемуаристика первой половины XIX века: проблемы жанра и стиля. Лодзь, 2007; Войцехівська І. Мемуаристика. В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: Довідник. К., 2008.
Літ.: Ясь О.В. Мемуаристика // Енциклопедія історії України: Т. 6. Ла - Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - С.608-611.
Текст: http://www.history.org.ua/index.php?l=EHU&verbvar=Memuarystyka