ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
в Україні та світі
Піднесення суспільного інтересу до біографічного знання є характерною рисою сучасного культурного розвитку в усьому світі і в Україні. Біографічній інформації - як про визначні й менш відомі постаті минулого, так і про наших сучасників - відомих політиків, діячів науки, освіти і культури, представників ділових еліт - належить все більш помітне місце у соціальних комунікаціях: в діяльності інститутів освіти і виховання, культури; у видавничій роботі, засобах масової інформації, особливою мірою - у формуванні й функціонуванні електронних інформаційних ресурсів: відкритих баз даних і архівів, цифрових бібліотек, соціальних мереж.
У багатьох країнах світу, насамперед, США, Великобританії, Франції, Німеччині, Росії, друкована і електронна біографіка займає значне місце у гуманітарному інформаційному просторі, активно працює на освіту, культуру, інтереси громадянського суспільства й держави, на патротичне виховання та утвердження національних пріоритетів. Вона відіграє величезну роль у передачі традицій між поколіннями, формуванні суспільних ідеалів, вихованні національної гордості шляхом розкриття внеску країн у розвиток світової культури й цивілізації.
Могутній поштовх цьому процесові дав розвиток інформаційних технологій. Центр інтеграції і поширення історико-біографічної інформації відчутно змістився з друкованої біографіки (енциклопедій, біографічних та біобібліографічних словників і довідників, збірок і меморіальних альманахів) до електронних ресурсів. Впродовж двох останніх десятиліть у Світовій мережі оприлюднено величезну кількість найрізноманітніших електронних ресурсів з біографічним наповненням. Відомий англомовний спеціалізований портал "Genealogylinks.net" нараховує їх в Інтернеті близько 50 тисяч. Серед найбільших ресурсів - унікальна за охопленням матеріалу універсальна "Світова біографічна інформаційна система", яка є сукупністю однотипних національних та регіональних електронних біографічних архівів і у завершеному вигляді охоплює близько 10 млн. біографічних статей про понад 5 млн. осіб, запозичених з більш ніж 8 600 довідкових біографічних видань (15 тис. томів) XVI - кінця ХХ ст, видрукуваних 40 мовами. Найбільш відомим у світі біобібліографічним покажчиком є англомовний "Мастер-індекс біографії і генеалогії" (Biography & Genealogy Master Index (BGMI), який з 2009 року, постійно оновлюється у електронному вигляді і представляє нині стислі довідкові дані про майже 13 мільйонів людей.
З найвідоміших світових мереж родинної біографічної та генеалогічної інформації (яка користується нині величезним попитом) звертає до себе увагу, по суті, всесвітня служба "My Heritage Research" (http://www.myheritage.com), яка працює нині (2012 рік) 38 мовами, зокрема і українською. На середину 2012 р. кількість людей з усього світу, які внесли свої дані до мережі, сягнула майже 64 млн. чол., кількість генеалогічних дерев - 190 млн., а загальне число осіб, згаданих у них - кількох мільярдів. Досить значними за обсягом є біографічні та генеалогічні ресурси, розбудовані у Росії, які включають дані й про значну кілкість українців та вихідців з України.
Україна все ще серйозно відстає від інших країн за інтенсивністю формування ресурсів електронної біографіки. Важливим внеском у подолання цього недоліку стала реалізація академічними установами великих універсальних і галузевих енциклопедичних проектів. За їх результатами у мережі Інтернет опубліковано електронну версію шеститомної "Юридичної енциклопедії", томів "Енциклопедії історії України" та "Енциклопедії сучасної України" які вже побачили світ. Однак, і нині представлений у згаданих ресурсах академічного рівня діапазон імен залишається все ще відчутно недостатнім для забезпечення зростаючих інформаційних запитів.
Певну роль у заповненні "нашвидкоруч" існуючих інформаційних лакун відіграє прскорений розвиток біографічного сегмента україномовної "Вікіпедії". Впродовж останніх років в Україні з?являється вже чимало інших ресурсів, які є важливим кроком від "лінійного" відтворення в електронному вигляді друкованих довідкових біографічних видань до формування динамічно поповнюваних баз історико-біографічної інформації. Їх перспективним завданням стає накопичення й подання широкому колу користувачів електронних мереж великих комплексів біографічної інформації, включаючи не лише елементарні довідкові дані по персоналіях, але й тести дослідницьких статей і монографій, електронні версії історико-меморіальних документів, іконографію, різноманітні аудіо- та відеоматеріали. Йдеться про створення розгалужених багатопрофільних інформаційних продуктів. Саме таким має стати створюваний Інститутом біографічних досліджень НБУВ електронний "Український національний біографічний архів".